English French German Italian Polish Russian Spanish Ukrainian
Кафедра філософії
Ювілей М.Булгакова. Дещо нове про нього. PDF e-mail
Середа, 05 січня 2011, 22:21
 
 
alt     alt     alt
 
Мозгова Н.,   Дорошкевич В., Волинка Г.                                                                                        
                   
Кафедра філософії НПУ ім. М.П. Драгоманова



Сталін і Булгакови:
метафізика духовної
 впливовості
Київської академії

 

          Авторитетність навчального закладу – річ вкрай небайдужа для кожного, хто з ним неформально і щиро пов’язаний. Але річ ця є і надто невизначеною, майже невловимою. Про неї можна говорити все що завгодно, оскільки вона не піддається об’єктивним вимірам, спостереженням, фіксаціям. Вона немовби ховається за видимими реаліями, лише натякаючи на свою наявність та метафізичну природу. Єдине, де вона себе являє з переконливою автентичністю, - це факти професійних, наукових, моральних перемог вихованців навчального закладу. Саме через успіхи своїх питомців навчальний заклад привідкриває метафізику свого духовного потенціалу і авторитету, транслює його іншим людям, впливаючи зрештою на ціле суспільство. Метафізичний потенціал його духовної впливовості здійснюється через вербальну і позавербальну міжособистісну комунікацію, опосередковану смислами опредмеченого успіху, котрий дану впливовість засвідчує.

 

Цю тезу, яка вже проголошувалась у наших публікаціях, присвячених феноменам Університету і Академії, і обґрунтовувалась належними фактичними підставами, раптом і по-новому висвітлив один разючий факт. Ні, він не зводиться до якоїсь нової інформації про суперечливі взаємини Й.В. Сталіна з відомим письменником М.А. Булгаковим. По – перше, їх стосунки досить знані кожною освіченою людиною. По-друге, предметом нашої розвідки є Київська академія, а з нею письменник Булгаков був пов’язаний лише опосередковано, хоча... Факт, про який йтиметься, - доля зовсім іншої людини – рідного дядька письменника, прямого вихованця Академії Миколи Івановича Булгакова, особистість якого залишається поки-що невідомою навіть маститим булгаковознавцям. Для прикладу: видана у Москві в 1998 році “Булгаківська енциклопедія” Б.В. Соколова не вміщує хоча б коротенької статті про нього [31].  

 

Між тим, М.І. Булгаков – особа явно непересічна, оскільки саме йому, після закінчення Київської духовної академії (далі – КДА) у 1891 році і направлення на викладання в Тифліську семінарію, довелося мати справу з генетичними релігійно-сектанськими коренями і першими паростками сталінізму, приховуваними пізніше ортодоксальною історією ВКП (б). Саме він одним з перших рішуче протистав їм, прямо і опосередковано вплинувши на долю революційних соратників юного Сталіна, на самого вождя. У книзі про одного з них (Володимира Кецховелі) Л.П. Берія згадує “якогось викладача Булгакова”, називаючи його самодуром і людиноненависником [3; 8]. Про особу М.І. Булгакова добре знав і Сталін; письменник М.А. Булгаков здогадувався про це. Цим, напевно, він і пояснював суперечливо-неординарне ставлення до себе з боку Сталіна. Недаремно ж свою останню п’єсу “Батум” письменник присвячує юності вождя і, сміємо сподіватись, своєму дядькові, пережившому у тогочасній Грузії складну душевну драму.
Детальніше...
 
УНІВЕРСИТЕТ. Ще пара фраз про виток і природу. PDF e-mail
Вівторок, 04 січня 2011, 00:46

                                                                                                                                                                      Г.І.ВОЛИНКА

В кінці ХІІ - на початку ХШ ст. соціально-економічний рух мусульманських країн, Візантійської імперії та Київської Русі помітно призупиняється. Країни ж Західної Європи, навпаки, стали швидше просуватись вперед, обганяючи своїх східних сусідів. В Італії,Франції, Англії та інших західноєвропейських країнах швидкими темпами ростуть міста, в яких концентрується ремісницьке виробництво,  торгівля, освіта. Як зазначив відомий дослідник культури середньовіччя Ервін Панофський, у цей час починається професіоналізація діяльності; “... в містах з’явились професійні живописці, скульптори, ювеліри, професійні вчені, які, здебільшого духовні особи, все ж присвячували головну частину свого життя написанню вчених праць і викладанню (слова: “схоластик”, “схоластика” від слова ”scolasticus” - учений, ритор, учень), і, нарешті, з’явились в містах професійні архітектори...” (3, 61-62). В Болоньї, Парижі, Оксфорді, Кьольні, Неаполі, Падуї з’являються університети, які замінюють собою не лише монастирські і церковні теологічні школи, але й Studium Generale, стаючи наднаціональними центрами всебічної освіти. Саме в університах схоластика досягла свого розквіту.
             Виникнувши в часи європейського середньовіччя, університет відразу ж став обєктом активного політичного ангажування з боку державних та церковних владних структур. І це цілком зрозуміло, оскільки даний епіцентр, культури в свою чергу виявився носієм неабиякого владного потенціалу – рафінованого людського інтелекту, здатного здійснювати ефективний вплив на суспільство практично в усіх галузях – політичній, економічній, релігійній і, головне, в освітній. Життєдайним грунтом Університету стала антична освітня класика.

Як відомо, слова “класика”, “класичний”, “класицизм” походять від латинського classicus – зразковий, першозразковий, найбільш довершений, першопочатковий, так чи інакше пов’язаний з античними взірцями. Стосовно університету прикметник “класичний” відображає орієнтацію на класичну освіту античності з її найбільш впливовими освітніми закладами – Академією Платона, Лікеєм Арістотеля, гімназією. Їх класичні риси – демократизм, повнота і софійність освіти, філософоцентризм, орієнтація на найдосконаліші зразки людських чеснот і витворів, гуманізм, пошана до старожитностей, зокрема, - древніх мов – були життєдайним грунтом існування класичних навчальних закладів в Україні ХVІ – початку ХХ століть [Див.: 1; 2].

Детальніше...
 
« ПочатокПопередня12345678910НаступнаКінець »

Сторінка 5 з 10

Вхід



Хто на сайті

На даний момент 19 гостей на сайті

Відвідувачі

mod_vvisit_countermod_vvisit_countermod_vvisit_countermod_vvisit_countermod_vvisit_countermod_vvisit_countermod_vvisit_counter
mod_vvisit_counterToday24
mod_vvisit_counterYesterday50
mod_vvisit_counterThis week74
mod_vvisit_counterLast week310
mod_vvisit_counterThis month878
mod_vvisit_counterLast month1368
mod_vvisit_counterAll669463

Online (20 minutes ago): 1
Your IP: 127.0.0.1
,
Yes
 

Використання матеріалів сайту можливе лише при згоді адміністрації порталу та активного посилання.
Всі права захищено!

Сайти, які підтримуються службою порталу


НПУ імені М.П.Драгоманова
Факультети
Фізико-математичний інститут :: Інститут філософської освіти :: Інститут фізичного виховання та спорту :: Інститут гуманітарно-технічної освіти :: Інститут інформатики :: Інститут іноземної філології :: Інститут історичної освіти :: Інститут корекційної педагогіки та психології :: Інститут мистецтв :: Інститут природничо-географічної освіти та екології :: Інститут педагогіки та психології :: Інститут перепідготовки та підвищення кваліфікації :: Інститут політології та права :: Інститут розвитку дитини :: Інститут соціології, психології та управління :: Інститут соціальної роботи та управління :: Інститут української філології
Кафедри
Кафедра педагогчної творчості :: Кафедра педагогіки, теорія та історії педагогіки :: Кафедра методики викладання російської мови та світової літератури :: Кафедра етики та естетики :: Кафедра управління та євроінтеграції :: Кафедра філософії :: Кафедра інформатики
Персональні сайти
Андрущенко В.П. :: Бех В.П. :: Жалдак М.І. :: Борисенко В.Й. :: Франчук В.М. :: Франчук Н.П.
Інші сайти
Асоціація випускників :: Система управління електронними курсами НПУ :: Система управління електронними курсами інституту інформатики :: Система управління електронними курсами інституту інформатики (студенти) :: Простір гуманітарної комунікації :: Лабораторія археологічних досліджень :: Кабінет-музей М.П.Драгоманова :: Україна і становлення конституціоналізму в Європі :: Центр культури. НПУ