English French German Italian Polish Russian Spanish Ukrainian
Публікації: наукові і навчальні
WWWWWWWWWWWWWWWWWWWWWWWWWWWWWWWWWW                                  
                                                                            





                                         
                               


Досвід інтерпретації суперечливості М.Гоголя PDF e-mail
 
 
Мозгова Н. Г.

 

 

Національний педагогічний університет 

 

імені М. П. Драгоманова

 

 

Ця електронна адреса захищена від спам-ботів, Вам потрібно включити JavaScript для перегляду

 

 

 

 

ХРИСТИЯНСЬКА АНТРОПОЛОГІЯ  М. ГОГОЛЯ:

 ПАРАДОКСАЛЬНІСТЬ ОЦІНОК ТА ІНТЕРПРЕТАЦІЙ

 

 

        

 

 

 

 

Стаття присвячена аналізові творчості одного з найбільш суперечливих постатей у вітчизняній культурі ХІХ ст. – Миколі Васильовичу Гоголю (1809 – 1852). Розглядаються особливості становлення релігійної ідентичності письменника та її  інтерпретація сучасниками та нащадками.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Ключові слова:  християнська антропологія, релігійне проповідництво,

 

 

духовна криза, демонія безбожного світу, естетичний аморалізм, добро і зло

 

 

 

 

 

 

 

         Вступ. Микола Васильович Гоголь – одна з найбільш суперечливих постатей у вітчизняній культурі ХІХ ст. І досі тривають нескінченні дискусії на кшталт: до західників чи слов’янофілів більш тяжів Гоголь за своїми уподобаннями? Переживав чи не переживав він тієї духовної драми, яка призвела до перевороту в його світогляді, що, у свою чергу, знайшло свій вираз у його кардинальному відході від художньої літератури і повному зануренні у пошук релігійної істини? Чи може цей пошук релігійної істини був притаманний Гоголю з дитинства і тільки з плином часу він нарешті звільнився від полону художнього таланту письменника і розгорнувся у сфері релігійного проповідництва?

 

         Адже недарма М. Бердяєв вважав Гоголя «найбільш загадковим російським письменником. …Він значно загадковіший, ніж Достоєвський. Достоєвський багато зробив сам для того, щоб розкрити всі суперечності та  безодні свого духу. …Гоголь же заховав себе і забрав із собою у могилу якусь нерозгадану таємницю. Воістину є в ньому щось жахливе» [2, с. 8]. Навіть В. Бєлінський – цей найбільш радикальний критик духовної прози письменника, висловив про Гоголя воістину пророчі слова: «Ще багато часу мине, і багато поколінь пройде життєвою нивою раніше, ніж Гоголя зрозуміє і належно оцінить більшість» [цит. за: 5, с. 317].

 

         На думку В. Зеньковського, літературна слава Гоголя завадила  тодішньому суспільству сприйняти його як серйозного релігійного мислителя, але саме він  «…вніс у російське життя ту тему, яка дотепер є однією з центральних тем російських пошуків,  –  це тема повернення культури до Церкви» [4, с. 207].

 

         Основна частина. Зрозуміло, що на фоні сьогоднішнього інтересу до релігійності Гоголя, до його «Вибраних місць із листування з друзями» і до «Роздумів про Божественну Літургію», інтересу, який нерідко стимулюється відвертою гонитвою за модою, звернення і переосмислення творчості письменника такими вітчизняними релігійними мислителями як М. Бердяєв, В. Завітневич, В. Зеньковський, Г. Флоровський, С. Франк наприкінці ХІХ – початку ХХ ст. було зумовлене зовсім іншими причинами. На ці причини безпосередньо вказував  М. Бердяєв: «Мала відбутися духовна криза, мали бути розхитані всі основи традиційного інтелігентного світогляду, щоб по-новому розкрилася творчість великих російських письменників. Тільки тоді став можливим і інший підхід до Гоголя. Старий погляд на Гоголя, як на реаліста і сатирика, вимагав радикального перегляду» [2, с. 9].

 

         Як справедливо відзначав С. Франк, «істинно значиме в релігійному дусі Гоголя лежить не в галузі позитивного будівництва» [10, с. 308], а у галузі, продовжує М. Бердяєв, – «демонії безбожного світу. …У Гоголя було абсолютно виключне за силою відчуття зла. ...Творчість Гоголя є художнім одкровенням зла, як начала метафізичного і внутрішнього, а не як начала суспільного і зовнішнього. Гоголю не дано було побачити образів добра і художньо передати їх. У цьому була його трагедія» [2, с. 8]. На згадку приходять аналогічні роздуми А. Шопенгауера  про намір Данте зобразити рай і пекло у своїй безсмертній «Божественній комедії». Коли перед Данте постала проблема зобразити пекло, то це було зробити набагато легше, а от із зображенням раю, Данте попав у досить скрутне становище, бо це  здійснити виявилося майже неможливим.

 

         Статус нечистої сили (зла) у гоголівському художньому просторі суттєво трансформувався із безпосередньої присутності у ранніх творах  («Вечори на хуторі біля Диканьки», «Страшна помста», «Портрет») до  опосередкованої наявності у зрілих працях письменника. В таких творах як «Ніс», «Мертві душі» та ін. нечиста сила з’являється перед читачем вже тільки через своїх «агентів», тобто через приховані і завуальовані прикмети, такі як дорожня плутанина, речове безладдя, гримаси персонажів та пиці звірів, нісенітні умовиводи героїв, тобто в усій сукупності гоголівського гротескного стилю. Феномен Мефістофеля, який стверджував, що «я є частиною тієї сили, що безмежно творить добро, але бажає зла» не співпадає з гоголівським розумінням співвідношення добра і зла. «У гоголівському художньому світі, –  вказує Ю. Манн, один із найвідоміших сучасних дослідників творчості Гоголя, –  в цілому діє інший принцип: ірреальні сили хочуть зла і діють в інтересах зла; питання полягає лише у тому, наскільки це їм вдається» [6, с. 707]. Свого часу Кузанський вважав, що творити зло є страшним гріхом, але знати про нього є благом, оскільки було б незрозуміло, яким чином  Бог є вільним від зла.

 

         Трагізм Гоголя як художника і мислителя полягав у тому, що чим більше він хотів вивчати людей,  осяяних любов’ю, тим більше він стикався з тими, хто жив за законом боротьби за існування. Чим більше він хотів познайомитися з істинними християнами, тим частіше у якості таких йому рекомендували торгашів, сенс життя яких складали акції і облігації. Одночасно цікавим є й той факт, що в тих творах, де Гоголю все ж таки вдавалося уникнути зображення негативних героїв (напр. «Миргород»),  зникали і його знамениті ліричні відступи, його «незримі сльози крізь видимий сміх», зникала та вселенська скорбота і жалість до нещасних представників людського роду, яка геніально виразилась у здивованому питанні Акакія Акакійовича: «Навіщо ви мене ображаєте?», питанні, яке навіки залишилось стояти німим докором  у вітчизняній  культурі.
Детальніше...
 
Енциклопедизм PDF e-mail
Григорій Волинка
Енциклопедизм як засіб компонування різногалузевих
знань у відносно єдину картину світу.

     Існує стійка ілюзія, що найповніше у культурно-історичному і світоглядному
значенні своєї науки обізнані працюючі в    ній науковці. Але забувається,
поки вони продукують результати, займатись загальними питаннями ніколи.
Бо такі заняття передбачають вихід за межі сфери, у яку занурений вчений.
Інакше не діє ані рефлексія, ані герменевтична здатність, ані компаративні чи
феноменологічні намагання, без яких загальна значущість ніколи не стане  
 зрозумілою.
    Залишається фізику чи біологу слідкувати і враховувати новації в техніці
експериментування і спостереження, в нових математичних засобах обробки
емпіричних результатів тощо. Тому в молодому віці представники конкретних
наук дуже скептично ставляться до філософії. І вони цілком праві. Їх задача –
просувати свою науку. Філософують лише ті з них, кого Бог обділив талантом.
А коментуванням , тлумачен-ням і осмисленням їх здобутків нехай
займаються професійні філософи. Успішні науковці звертаються до
філософування у зрілому і похилому  віці,коли підводяться підсумки і
невгаває питання: а що я зробив для людей? Не для вдосконалення
якоїсь бомби, реактора, пластмаси, виведення особливо великого
бройлера чи помідора, який ні за яких умов не псується, а саме для
людей – для примноження    їх віри,
Детальніше...
 
Феномен умозрения ***************** PDF e-mail
                                            Григорий Волынка     УМОЗРЕНИЕ КАК ФИЛОСОФСКО-
                                                                                     АНТРОПОЛОГИЧЕСКИЙ  ФЕНОМЕН : 
                                                                                      ВОПРОСЫ  ГЕНЕЗИСА

 
Термин, обычно отображающий специфику философствования,
все еще возбуждает вопрсы относительно своего содержания.
Является ли умозрение видом фантазирования о чем-то
недоступном обычному зрению? Как оно относится к другим
умственным операциям? Что есть "зрячая" мысль, при каких
обстоятельствах ум начинает требовать еще и визуальности?
Детальніше...
 
« ПочатокПопередня123НаступнаКінець »

Сторінка 1 з 3

Вхід



Хто на сайті

На даний момент 19 гостей на сайті

Відвідувачі

mod_vvisit_countermod_vvisit_countermod_vvisit_countermod_vvisit_countermod_vvisit_countermod_vvisit_countermod_vvisit_counter
mod_vvisit_counterToday30
mod_vvisit_counterYesterday44
mod_vvisit_counterThis week167
mod_vvisit_counterLast week339
mod_vvisit_counterThis month642
mod_vvisit_counterLast month1397
mod_vvisit_counterAll654254

Online (20 minutes ago): 1
Your IP: 127.0.0.1
,
Yes
 

Використання матеріалів сайту можливе лише при згоді адміністрації порталу та активного посилання.
Всі права захищено!

Сайти, які підтримуються службою порталу


НПУ імені М.П.Драгоманова
Інститути
Фізико-математичний інститут :: Інститут філософської освіти :: Інститут фізичного виховання та спорту :: Інститут гуманітарно-технічної освіти :: Інститут інформатики :: Інститут іноземної філології :: Інститут історичної освіти :: Інститут корекційної педагогіки та психології :: Інститут мистецтв :: Інститут природничо-географічної освіти та екології :: Інститут педагогіки та психології :: Інститут перепідготовки та підвищення кваліфікації :: Інститут політології та права :: Інститут розвитку дитини :: Інститут соціології, психології та управління :: Інститут соціальної роботи та управління :: Інститут української філології
Факультети
Кримський гуманітарний факультет
Кафедри
Кафедра педагогчної творчості :: Кафедра педагогіки, теорія та історії педагогіки :: Кафедра методики викладання російської мови та світової літератури :: Кафедра етики та естетики :: Кафедра управління та євроінтеграції :: Кафедра філософії :: Кафедра інформатики
Персональні сайти
Андрущенко В.П. :: Бех В.П. :: Жалдак М.І. :: Борисенко В.Й. :: Франчук В.М. :: Франчук Н.П.
Інші сайти
Асоціація випускників :: Система управління електронними курсами НПУ :: Система управління електронними курсами інституту інформатики :: Система управління електронними курсами інституту інформатики (студенти) :: Простір гуманітарної комунікації :: Лабораторія археологічних досліджень :: Кабінет-музей М.П.Драгоманова :: Україна і становлення конституціоналізму в Європі :: Центр культури. НПУ